Рослинна страва, що спочатку складалася лише із сирих зелених листових овочів та городніх трав, які аж до XX століття називали салатними рослинами. Салат як страва потрапив на міжнародну кухню з Італії, а точніше, зі Стародавнього Риму, де салатом називали одну-єдину страву, що складалася з ендівію, петрушки та цибулі, заправлених медом, перцем, сіллю й оцтом. Таким чином, салати були відомі ще 2500 років тому. У Середньовіччя салат готували із зеленої цибулі, пір'я часнику, м'яти та листя петрушки. Однак наприкінці XVI — початку XVII століття салати вийшли за межі Апеннінського півострова і потрапили до Франції, спочатку у ролі вишуканої придворної страви, що подається до гарячого. Саме у Франції у XVII-XVIII ст. салати отримали подальший розвиток. Пояснювалося це не тільки загальним високим рівнем французького кухонного мистецтва, а й тим, що у Франції з її м'яким, але прохолоднішим, ніж в Італії кліматом добре сходили салатні рослини, маючи багате, соковите і солодке на смак листя. Згодом французи ввели до складу салату латук — рослину з нейтральним смаком, що складається з одного листя. Саме латук став відомим в усьому світі як салат, бо з нього складалися перші французькі салати, які потімздобули популярність в інших європейських країнах.